воскресенье, 18 декабря 2016 г.

Групова робота, як одна із форм іноваційних технологій

Групова робота, як одна із форм іноваційних технологій

Звичайний викладач підносить істину,
гарний – учить її знаходити
                                                                                                                                             А. Дистервег 
 Сучасний учитель повинен не тільки привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання.
Тому актуальним питанням сьогодення є використання інноваційних технологій на уроках математики, які допомагають зробити урок сучасним, діяльнісним та розвиваючим.
До інноваційних технологій навчання, що дістали найбільше поширення на практиці, науковці відносять такі:
Технологія інтерактивного навчання;
Технологія розвитку критичного мислення;
Технологія діяльнісного навчання;
Ігрова технологія;
ІКТ;
Проекті технології;
Технологія диференційованого навчання;
Технологія особистісно-орієнтованого навчання;
Здоров’язберігаюча технологія та ін.
Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на багатьох своїх уроках ми використовуємо групову форму навчання.

Групова технологія навчання - це організація навчального процесу, по якій навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями.
Групові форми навчання дають змогу диференціювати і індивідуалізувати процес навчання: формувати внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації; сприяють формуванню комунікативних рис учнів, активізують розумову діяльність.
         Групові форми роботи можна використовувати  на різних етапах уроку:
1.       Етап актуалізації  знань;
Так наприклад в 5-6 класах ми практикуємо математичні диктанти зі взаємоперевіркою. Також застосовуємо технологію «Мікрофон»

                  


2.       Етап відкриття нових знань;

Так, наприклад, при вивченні теми «Ознаки паралельності прямих»  в 7 класі  на етапі сприйняття і засвоєння нового матеріалу використовуємо  «домашні групи».  (Використовується під час вивчення великого обсягу матеріалу за короткий час)
         Групи формуються  жеребкуванням: учні з кошика витягують геометричні фігури та об’єднуються в групи квадратів, трикутників, кіл, прямокутників.
Групи раніше отримали домашнє завдання:
1група:  Сформулювати і довести  І ознаку паралельності прямих. Навести      
              приклади.
2 група: Сформулювати і довести ІІ ознаку паралельності прямих. Навести      
              приклади.
3 група:  Сформулювати і довести ІІІ ознаку паралельності прямих. Навести   
               приклади.
4 група: Сформулювати і довести теорему про внутрішні різносторонні кути при
               паралельних  прямих та січній.
Етапи роботи
1)    Учні в «домашніх» групах обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розвязують підготовлені задачі.
2)    За пропозицією вчителя діти об’єднуються в «експертні» групи. Кожна експертна група має представника «домашньої» групи. Кожна група вивчає новий матеріал за алгоритмом:
Формулювання теореми.
Виконання рисунка.
Доведення теореми.
Застосування теореми для розв’язання задач.
У зошиті учні ведуть відповідні записи.
3)    По закінченню певного часу учні знову об’єднуються в «домашні»  групи  й обмінюються інформацією, яку отримали в «експертних» групах формулювання і доведення теорем про ознаки паралельності прямих.

3.       На етапі закріплення і повторення;
При виченні теми «Похідна. Застосування похідної.» в 11 класі використовуємо  «творчі домашні»  групи,  які провели самостійні дослідження   та показали практичну необхідність і теоретичну значимість теми «Похідна»  в різних областях науки.
Групи  формуються  за спільними інтересами.
Перша група працювала над темою «Похідна та її застосування в алгебрі  та  геометрії», розглянули розв’язування задач  із застосуванням похідної  в  області математики.
Друга група працювала над темою «Похідна та її  застосування в фізиці.»  
Третя група працювала над темою «Похідна та її  застосування в економіці.»  
Четверта група працювала над темою «Похідна та її  застосування в хімії, біології.»  


4.  При виконанні узагальнень і формулювання висновків в старших класах доцільно застосовувати випереджувальні  завдання  (класи розбиваються на групи, кожна група готує свій теоретико-практичний блок завдань,  потім  узагальнює  теоретичний матеріал,  показує застосування  його на практиці та перевіряє  рівень засвоєння матеріалу  учнями  класу).



На уроках- практикумах, учні об’єднуються в  диференційовані  групи по 4 чоловіки. Кожна група отримує одну задачу, яку розв’язує протягом 5-7 хвилин. Потім групи обмінюються задачами по колу. Кожна група встигає розв’язати декілька задач. При перевірці  правильності виконання завдань за готовим розв’язком на слайді, виконується само- та взаємоперевірка.
5. Метод проектів також орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців) 
Під час розв’язування навчальної задачі співпраця учнів може здійснюватися по – різному.
По - перше, вона може здійснюватися на всіх етапах виконання групового завдання.
По - друге, учні можуть виконувати завдання індивідуально, але з елементами взаємодопомоги і періодично обговорювати хід роботи.
По - третє, кожен член групи може індивідуально виконувати частину спільного завдання, після чого учні разом підбивають підсумок, обговорюють одержані результати та формулюють загальну відповідь.
Характерною рисою групової діяльності є можливість одержати інформацію не лише з підручника та від учителя, але і один від одного. Під час групової роботи активізується діяльність усіх його виконавців.
Робота в групах дає можливість учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Вона стимулює роботу в команді.  Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Вислів думок допомагає їм відчути особисті можливості і укріпити їх.
                       

Важке  задання завжди  легше виконувати разом.


Недарма  говорять: "Одна голова - хорошо, а две - лучше!"
вчителі математики Гріднева О.Я. та  Калмикова В.В.